споряджати
споряджа́ти
-аю, -аєш, недок., спорядити, -джу, -диш, док., перех.
1》 Забезпечувати всім необхідним, готувати для відправлення куди-небудь; збирати, виряджати когось куди-небудь.
2》 розм. Робити, виготовляти що-небудь, перев. ручним способом; майструвати.
3》 Готувати що-небудь, приводити в стан готовності; опоряджати, налаштовувати.
4》 Забезпечувати зброєю, військовим спорядженням; екіпірувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови