Великий тлумачний словник сучасної мови

споріднюватися

спорі́днюватися

-ююся, -юєшся, недок., споріднитися, -нюся, -нишся, док.

Ставати близькими, спорідненими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближуватися, зріднюватися.

|| Звикати до чого-небудь; зживатися, освоюватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. споріднюватися — спорі́днюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. споріднюватися — СПОРІ́ДНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., СПОРІДНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док. Ставати близькими, спорідненими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближуватися, зріднюватися.  Словник української мови у 20 томах
  3. споріднюватися — СПОРІ́ДНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., СПОРІДНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док. Ставати близькими, спорідненими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближуватися, зріднюватися.  Словник української мови в 11 томах