споріднюватися
СПОРІ́ДНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., СПОРІДНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док. Ставати близькими, спорідненими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближуватися, зріднюватися.
Минув усього лише один день роботи конгресу, а ми вже встигли споріднитись один з одним (Тич., III, 1957, 432);
// Звикати до чого-небудь; зживатися, освоюватися.
Заврайземвідділу Рябов сам вартував у розсаднику цілу ніч, не покидаючи лабораторії.. Як зберегти Мічурінський сад, з яким він споріднився вже, і полюбив його, й виріс у ньому духовно за кілька років (Довж., І, 1958, 471).
Словник української мови (СУМ-11)