1. Словник української мови в 11 томах

споріднюватися

СПОРІ́ДНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., СПОРІДНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док. Ставати близькими, спорідненими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближуватися, зріднюватися.

Минув усього лише один день роботи конгресу, а ми вже встигли споріднитись один з одним (Тич., III, 1957, 432);

// Звикати до чого-небудь; зживатися, освоюватися.

Заврайземвідділу Рябов сам вартував у розсаднику цілу ніч, не покидаючи лабораторії.. Як зберегти Мічурінський сад, з яким він споріднився вже, і полюбив його, й виріс у ньому духовно за кілька років (Довж., І, 1958, 471).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споріднюватися — спорі́днюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. споріднюватися — -ююся, -юєшся, недок., споріднитися, -нюся, -нишся, док. Ставати близькими, спорідненими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближуватися, зріднюватися. || Звикати до чого-небудь; зживатися, освоюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. споріднюватися — СПОРІ́ДНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., СПОРІДНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док. Ставати близькими, спорідненими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближуватися, зріднюватися. Словник української мови у 20 томах