споріднювати
СПОРІ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОРІДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех.
1. Тісно зв’язувати, робити близькими, схожими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближувати, зріднювати.
[Івась:] Їх споріднює тяжка однакова недоля… (Ірчан, І, 1958, 108);
Єдина сонячна мета гуртує, споріднює, запалює всіх радянських людей в їх повсякденній величній діяльності. Ця мета — комунізм! (Літ. газ., 30.VI 1949, 1);
Як пісня споріднює людей, очищає душу, дає змогу відчути найдорожче, духовне надбання народу! (Горд., Цвіти.., 1951, 30);
Печаль мене з усіми споріднила, що в ланцюгах марнують цвіт надій (У. Кравч., Вибр., 1958, 71).
2. Робити подібними, схожими.
Піднесений настрій раптом спав, і десь в глибині свідомості досадно муляло трохи усвідомлення, що його поведінка в чомусь споріднювала його з Хлестаковим (Головко, II, 1957, 487);
Видатні письменники [М. Рильський і О. Новиков-Прибой] у всьому були справжніми синами свого народу. Я визначив потім риси, які споріднювали обох цих прекрасних людей: простота, щирість, любов до людей (Мас., Життя.., 1960, 22).
Значення в інших словниках
- споріднювати — спорі́днювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- споріднювати — (людей) зріднювати, братати, зближувати; П. уподібнювати. Словник синонімів Караванського
- споріднювати — -юю, -юєш, недок., споріднити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Тісно зв'язувати, робити близькими, схожими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближувати, зріднювати. 2》 Робити подібними, схожими. Великий тлумачний словник сучасної мови
- споріднювати — СПОРІ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОРІДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого, що. 1. Тісно зв'язувати, робити близькими, схожими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближувати, зріднювати. [Івась:] Їх споріднює тяжка однакова недоля... Словник української мови у 20 томах
- споріднювати — Спорі́днювати, -нюю, -нюєш, -нює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)