споріднювати
(людей) зріднювати, братати, зближувати; П. уподібнювати.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- споріднювати — спорі́днювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- споріднювати — -юю, -юєш, недок., споріднити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Тісно зв'язувати, робити близькими, схожими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближувати, зріднювати. 2》 Робити подібними, схожими. Великий тлумачний словник сучасної мови
- споріднювати — СПОРІ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОРІДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого, що. 1. Тісно зв'язувати, робити близькими, схожими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближувати, зріднювати. [Івась:] Їх споріднює тяжка однакова недоля... Словник української мови у 20 томах
- споріднювати — Спорі́днювати, -нюю, -нюєш, -нює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- споріднювати — СПОРІ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОРІДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Тісно зв’язувати, робити близькими, схожими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближувати, зріднювати. Словник української мови в 11 томах