1. Словник синонімів Караванського

спорядження

ЗНАРЯДДЯ, приладдя, припаси; (воїна) припас, амуніція, з. риштунок, (лицаря) обладунок; (фермера) реманент; (рибальське) справа, виряд; (дія) споряджання.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спорядження — споря́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спорядження — -я, с. 1》 Дія за знач. спорядити, споряджати. 2》 збірн. Сукупність предметів, пристроїв, необхідних для чого-небудь. 3》 збірн. Предмети озброєння, обмундирування та побутового вжитку бійця, а також пристрої для їх перенесення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спорядження — СПОРЯ́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. споряди́ти, споряджа́ти. Сановні урядовц і .. при спорядженні експедиції ігнорували організацію наукових робіт (з наук.-попул. літ.). 2. збірн. Сукупність предметів, пристроїв, необхідних для чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. спорядження — ОБЛА́ДНАННЯ (сукупність предметів, механізмів, приладів, пристроїв і т. ін., необхідних для чого-небудь), УСТАТКУВА́ННЯ, ОСНА́ЩЕННЯ, СПОРЯ́ДЖЕННЯ, ОПОРЯ́ДЖЕННЯ, ОБЛАДУ́НОК розм., ОБЛА́ДА рідше, ОБЛА́ДНУВАННЯ рідше. Словник синонімів української мови
  5. спорядження — СПОРЯ́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. споряди́ти, споряджа́ти. Сановні урядовці.. при спорядженні експедиції ігнорували організацію наукових робіт (Видатні вітч. географи.., 1954, 41). 2. збірн. Сукупність предметів, пристроїв, необхідних для чого-небудь. Словник української мови в 11 томах