спорядження

ОБЛА́ДНАННЯ (сукупність предметів, механізмів, приладів, пристроїв і т. ін., необхідних для чого-небудь), УСТАТКУВА́ННЯ, ОСНА́ЩЕННЯ, СПОРЯ́ДЖЕННЯ, ОПОРЯ́ДЖЕННЯ, ОБЛАДУ́НОК розм., ОБЛА́ДА рідше, ОБЛА́ДНУВАННЯ рідше. Вони чекали з Ленінграда наукове обладнання, з яким мали вирушити на дослідження верхнього Оріноко (Ю. Бедзик); Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг, все внутрішнє і зовнішнє устаткування корабля (З. Тулуб); На заводі .. в Золотоноші я був зовсім недавно, оглядав і його оснащення, і його продукцію (Ю. Смолич); Дорожнє спорядження; Він мав налагодити весь свій водолазний обладунок (С. Голованівський); Знов ідуть на захід танки. Звірені машини боротьби і мсти, Свіжого покову, свіжої облади, Молодої сталі кремезні пласти (М. Бажан).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

спорядження — споря́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
спорядження — ЗНАРЯДДЯ, приладдя, припаси; (воїна) припас, амуніція, з. риштунок, (лицаря) обладунок; (фермера) реманент; (рибальське) справа, виряд; (дія) споряджання. Словник синонімів Караванського
спорядження — -я, с. 1》 Дія за знач. спорядити, споряджати. 2》 збірн. Сукупність предметів, пристроїв, необхідних для чого-небудь. 3》 збірн. Предмети озброєння, обмундирування та побутового вжитку бійця, а також пристрої для їх перенесення. Великий тлумачний словник сучасної мови
спорядження — СПОРЯ́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. споряди́ти, споряджа́ти. Сановні урядовц і .. при спорядженні експедиції ігнорували організацію наукових робіт (з наук.-попул. літ.). 2. збірн. Сукупність предметів, пристроїв, необхідних для чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
спорядження — СПОРЯ́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. споряди́ти, споряджа́ти. Сановні урядовці.. при спорядженні експедиції ігнорували організацію наукових робіт (Видатні вітч. географи.., 1954, 41). 2. збірн. Сукупність предметів, пристроїв, необхідних для чого-небудь. Словник української мови в 11 томах