1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

споріднювати

Спорі́днювати, -нюю, -нюєш, -нює

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споріднювати — спорі́днювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. споріднювати — (людей) зріднювати, братати, зближувати; П. уподібнювати. Словник синонімів Караванського
  3. споріднювати — -юю, -юєш, недок., споріднити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Тісно зв'язувати, робити близькими, схожими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближувати, зріднювати. 2》 Робити подібними, схожими. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. споріднювати — СПОРІ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОРІДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого, що. 1. Тісно зв'язувати, робити близькими, схожими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближувати, зріднювати. [Івась:] Їх споріднює тяжка однакова недоля... Словник української мови у 20 томах
  5. споріднювати — СПОРІ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОРІДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Тісно зв’язувати, робити близькими, схожими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближувати, зріднювати. Словник української мови в 11 томах