спосіб

спо́сіб

-собу, ч.

1》 Певна дія, прийом або система прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось.

Спосіб життя — уклад, характер життя.

2》 Те, що служить знаряддям, засобом і т. ін. у якій-небудь справі, дії.

3》 Граматична категорія дієслів, що виражає відношення дії (або стану) до дійсності, встановлюване мовцем. Дійсний спосіб. Наказовий спосіб.

Значення в інших словниках

1. спосіб — спо́сіб іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. спосіб — (життя) манір, тип, стиль, триб, зразок, кшталт, б. з. штиб, штиль, кн. модус, п! КОПИЛ; ФР. роб, шлях <н. таким робом>, лад <н. на всі лади>; (пересування) засіб; (вживання) порядок.  Словник синонімів Караванського
3. спосіб — [спос'іб] -собу, м. (ў) -соб'і, мн. -собие, -соб'іў  Орфоепічний словник української мови
4. спосіб — СПО́СІБ, собу, ч. 1. Певна дія, прийом або система прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось. Єремія побачив, що треба змінити спосіб діяння, щоб часом його слободи не спустошились зовсім вкрай, до решти (І.  Словник української мови у 20 томах
5. спосіб — Взявся на спосіб. Взявся на хитрість. На все є спосіб. Коли не можеш отверто скористати, то хитростю пробуй. Способом батька. Хоч батько хитрий, та й його мож перехитрити. Яким способом прийшло, таким і пішло. Здобув маєток нечесним способом, таким же й стратив.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. спосіб — Категорія дієслова, що виражає відношення дії, яку називає дієслово, до дійсності з погляду мовця; дійсний, умовний, наказовий с.  Універсальний словник-енциклопедія
7. спосіб — СПО́СІБ (спеціальна дія або система дій, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь), ЗА́СІБ, ПРИЙО́М, ЛАД з прийм. на та означ., ЧИН в оруд. в. з означ., РОБ в оруд. в. з означ., ЗРАЗОК, КШТАЛТ, НА́ПАД розм., МО́ДУС книжн.  Словник синонімів української мови
8. спосіб — Спо́сіб, -собу; способи́, -бі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. спосіб — СПО́СІБ, собу, ч. 1. Певна дія, прийом або система прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось. Єремія побачив, що треба змінити спосіб діяння, щоб часом його слободи не спустошились зовсім вкрай, до решти (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
10. спосіб — Спо́сіб, собу м. Средство, способъ, возможность. — прибірати. Изыскивать средства Стали ляхи спосіб прибірати. Макс. жадним способом. Никакимъ образомъ. Ні жадним способом не можна було приступити. Рудч. Ск. І. 78. ані способу.  Словник української мови Грінченка