спотворення

спотво́рення

-я, с.

1》 Дія за знач. спотворити, спотворювати.

2》 Те, що спотворене.

Значення в інших словниках

1. спотворення — спотво́рення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. спотворення — СПОТВО́РЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спотво́рити, спотво́рювати. Спотворення навколишнього середовища; Шевченко гостро виступив проти вульгарного спотворення дійсності і її мовного виразу в українській літературі (з наук. літ.). 2. Те, що спотворене.  Словник української мови у 20 томах
3. спотворення — ВИ́КРИВЛЕННЯ (неправильне пояснення, міркування), ПЕРЕКРУ́ЧЕННЯ, СПОТВО́РЕННЯ, КРИВОТЛУМА́ЧЕННЯ рідше. Поговорімо трохи про помилки, а то й про викривлення оригіналу (М. Рильський); Її обурило перекручення з боку критика (О.  Словник синонімів української мови
4. спотворення — СПОТВО́РЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спотво́рити, спотво́рювати. Презирливе ставлення до людини, до її внутрішнього світу, свідоме спотворення її тіла в скульптурі і живопису пронизує всю творчість абстракціоністів (Ком. Укр.  Словник української мови в 11 томах