спотворення

СПОТВО́РЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. спотво́рити, спотво́рювати.

Спотворення навколишнього середовища;

Шевченко гостро виступив проти вульгарного спотворення дійсності і її мовного виразу в українській літературі (з наук. літ.).

2. Те, що спотворене.

Великі заслуги Ломоносова у створенні російської літературної мови. Він очистив її від спотворень, застарілих церковних зворотів та непотрібних іноземних слів і наблизив до живої народної мови (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. спотворення — спотво́рення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. спотворення — -я, с. 1》 Дія за знач. спотворити, спотворювати. 2》 Те, що спотворене.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спотворення — ВИ́КРИВЛЕННЯ (неправильне пояснення, міркування), ПЕРЕКРУ́ЧЕННЯ, СПОТВО́РЕННЯ, КРИВОТЛУМА́ЧЕННЯ рідше. Поговорімо трохи про помилки, а то й про викривлення оригіналу (М. Рильський); Її обурило перекручення з боку критика (О.  Словник синонімів української мови
4. спотворення — СПОТВО́РЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спотво́рити, спотво́рювати. Презирливе ставлення до людини, до її внутрішнього світу, свідоме спотворення її тіла в скульптурі і живопису пронизує всю творчість абстракціоністів (Ком. Укр.  Словник української мови в 11 томах