спотворення
СПОТВО́РЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. спотво́рити, спотво́рювати.
Спотворення навколишнього середовища;
Шевченко гостро виступив проти вульгарного спотворення дійсності і її мовного виразу в українській літературі (з наук. літ.).
2. Те, що спотворене.
Великі заслуги Ломоносова у створенні російської літературної мови. Він очистив її від спотворень, застарілих церковних зворотів та непотрібних іноземних слів і наблизив до живої народної мови (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спотворення — спотво́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- спотворення — -я, с. 1》 Дія за знач. спотворити, спотворювати. 2》 Те, що спотворене. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спотворення — ВИ́КРИВЛЕННЯ (неправильне пояснення, міркування), ПЕРЕКРУ́ЧЕННЯ, СПОТВО́РЕННЯ, КРИВОТЛУМА́ЧЕННЯ рідше. Поговорімо трохи про помилки, а то й про викривлення оригіналу (М. Рильський); Її обурило перекручення з боку критика (О. Словник синонімів української мови
- спотворення — СПОТВО́РЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спотво́рити, спотво́рювати. Презирливе ставлення до людини, до її внутрішнього світу, свідоме спотворення її тіла в скульптурі і живопису пронизує всю творчість абстракціоністів (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах