спотворений
СПОТВО́РЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до спотво́рити.
[Міріам:] Я знаю, що якби з'явилась я, ненавистю спотворена в обличчі, вони жахнулись би і запитали: – Яке тобі до всіх нас діло, жінко? (Леся Українка);
Перчин відвів очі від спотвореного жахом обличчя Румлера (Н. Рибак);
Спотворений вибухом і спалений каркас пароплава лежав тепер посеред річки (Д. Бедзик);
// у знач. прикм.
Меблі лежали всуміш, спотворені і розбиті (Ю. Смолич);
Спотворене тлумачення;
Спотворене сприймання реальності;
// спотво́рено, безос. пред.
Я до міста звик, де клаптями туману Спотворено красу домів і буйних площ (М. Зеров);
У кожного вилицювате монгольське обличчя було спотворено випеченим на лобі тавром (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спотворений — спотво́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- спотворений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спотворити. || спотворено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спотворений — ВИ́КРИВЛЕНИЙ (перев. про обличчя, губи тощо — який має неприродний вигляд), СКРИ́ВЛЕНИЙ, ПЕРЕКРИ́ВЛЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ, СКО́ШЕНИЙ, СПОТВО́РЕНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- спотворений — Спотво́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спотворений — СПОТВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спотво́рити. [Міріам:] Я знаю, що якби з’явилась я, ненавистю спотворена в обличчі, вони жахнулись би і запитали: — Яке тобі до всіх нас діло, жінко? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах