1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спотворений

спотво́рений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до спотворити.

|| спотворено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спотворений — спотво́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спотворений — СПОТВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спотво́рити. [Міріам:] Я знаю, що якби з'явилась я, ненавистю спотворена в обличчі, вони жахнулись би і запитали: – Яке тобі до всіх нас діло, жінко?... Словник української мови у 20 томах
  3. спотворений — ВИ́КРИВЛЕНИЙ (перев. про обличчя, губи тощо — який має неприродний вигляд), СКРИ́ВЛЕНИЙ, ПЕРЕКРИ́ВЛЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ, СКО́ШЕНИЙ, СПОТВО́РЕНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  4. спотворений — Спотво́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. спотворений — СПОТВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спотво́рити. [Міріам:] Я знаю, що якби з’явилась я, ненавистю спотворена в обличчі, вони жахнулись би і запитали: — Яке тобі до всіх нас діло, жінко? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах