спотворений

СПОТВО́РЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до спотво́рити.

[Міріам:] Я знаю, що якби з'явилась я, ненавистю спотворена в обличчі, вони жахнулись би і запитали: – Яке тобі до всіх нас діло, жінко? (Леся Українка);

Перчин відвів очі від спотвореного жахом обличчя Румлера (Н. Рибак);

Спотворений вибухом і спалений каркас пароплава лежав тепер посеред річки (Д. Бедзик);

// у знач. прикм.

Меблі лежали всуміш, спотворені і розбиті (Ю. Смолич);

Спотворене тлумачення;

Спотворене сприймання реальності;

// спотво́рено, безос. пред.

Я до міста звик, де клаптями туману Спотворено красу домів і буйних площ (М. Зеров);

У кожного вилицювате монгольське обличчя було спотворено випеченим на лобі тавром (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. спотворений — спотво́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спотворений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спотворити. || спотворено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спотворений — ВИ́КРИВЛЕНИЙ (перев. про обличчя, губи тощо — який має неприродний вигляд), СКРИ́ВЛЕНИЙ, ПЕРЕКРИ́ВЛЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ, СКО́ШЕНИЙ, СПОТВО́РЕНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
4. спотворений — Спотво́рений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. спотворений — СПОТВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спотво́рити. [Міріам:] Я знаю, що якби з’явилась я, ненавистю спотворена в обличчі, вони жахнулись би і запитали: — Яке тобі до всіх нас діло, жінко? (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах