спотворений

ВИ́КРИВЛЕНИЙ (перев. про обличчя, губи тощо — який має неприродний вигляд), СКРИ́ВЛЕНИЙ, ПЕРЕКРИ́ВЛЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ, СКО́ШЕНИЙ, СПОТВО́РЕНИЙ підсил. Його викривлене гнівом обличчя і грубий окрик вразили Юлю (Григорій Тютюнник); Лука ледве просовував крізь скривлений рот свій скоцюрблений синій язик (О. Маковей); Андрійко.. витер мокре обличчя хусткою і з перекривленим від болю лицем повернувся до матері (П. Панч); В куті на полику підвелась.. Валентина. Її губи були перекошені (О. Досвітній); Його масненькі очі, скошені вбік, уникали прямої зустрічі з поглядом Євгена Панасовича (В. Речмедін).

Значення в інших словниках

1. спотворений — спотво́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спотворений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спотворити. || спотворено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спотворений — СПОТВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спотво́рити. [Міріам:] Я знаю, що якби з'явилась я, ненавистю спотворена в обличчі, вони жахнулись би і запитали: – Яке тобі до всіх нас діло, жінко?...  Словник української мови у 20 томах
4. спотворений — Спотво́рений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. спотворений — СПОТВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спотво́рити. [Міріам:] Я знаю, що якби з’явилась я, ненавистю спотворена в обличчі, вони жахнулись би і запитали: — Яке тобі до всіх нас діло, жінко? (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах