Значення в інших словниках
-
спотворений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спотворити. || спотворено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спотворений —
СПОТВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спотво́рити. [Міріам:] Я знаю, що якби з'явилась я, ненавистю спотворена в обличчі, вони жахнулись би і запитали: – Яке тобі до всіх нас діло, жінко?...
Словник української мови у 20 томах
-
спотворений —
ВИ́КРИВЛЕНИЙ (перев. про обличчя, губи тощо — який має неприродний вигляд), СКРИ́ВЛЕНИЙ, ПЕРЕКРИ́ВЛЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ, СКО́ШЕНИЙ, СПОТВО́РЕНИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
-
спотворений —
Спотво́рений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
спотворений —
СПОТВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спотво́рити. [Міріам:] Я знаю, що якби з’явилась я, ненавистю спотворена в обличчі, вони жахнулись би і запитали: — Яке тобі до всіх нас діло, жінко? (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах