спотикання

спотика́ння

-я, с.

Дія за знач. спотикатися.

Значення в інших словниках

1. спотикання — спотика́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. спотикання — СПОТИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спотика́тися. Не дрібні спотикання й вагання – Велетенські Франкові діла На дорогу в незгасне світання Волелюбна вітчизна взяла (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
3. спотикання — ка́мінь спотика́ння. Велика перешкода, перепона, зайвий тягар для когось. (Валент:) Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменем спотикання на трудному шляху (Леся Українка).  Фразеологічний словник української мови
4. спотикання — СПОТИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спотика́тися. Не дрібні спотикання й вагання — Велетенські Франкові діла На дорогу в незгасне світання Волелюбна вітчизна взяла (Рильський, III, 1961, 224). ◊ Ка́мінь спотика́ння див. ка́мінь.  Словник української мови в 11 томах