спотикання
СПОТИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спотика́тися.
Не дрібні спотикання й вагання — Велетенські Франкові діла На дорогу в незгасне світання Волелюбна вітчизна взяла (Рильський, III, 1961, 224).
◊ Ка́мінь спотика́ння див. ка́мінь.
Словник української мови (СУМ-11)