1. Словник української мови в 11 томах

спотикання

СПОТИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спотика́тися.

Не дрібні спотикання й вагання — Велетенські Франкові діла На дорогу в незгасне світання Волелюбна вітчизна взяла (Рильський, III, 1961, 224).

◊ Ка́мінь спотика́ння див. ка́мінь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спотикання — спотика́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спотикання — -я, с. Дія за знач. спотикатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спотикання — СПОТИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спотика́тися. Не дрібні спотикання й вагання – Велетенські Франкові діла На дорогу в незгасне світання Волелюбна вітчизна взяла (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  4. спотикання — ка́мінь спотика́ння. Велика перешкода, перепона, зайвий тягар для когось. (Валент:) Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменем спотикання на трудному шляху (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови