1. Словник української мови в 11 томах

спотикати

СПОТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко.

1. Те саме, що спотика́тися.

Іде козак, коня веде, А кінь йому спотикає (Чуб., V, 1874, 43);

Не хочеться мені, мати, По ріллі спотикати, За плугом спини ламати (Укр.. думи.., 1955, 24).

2. Те саме, що спостига́ти.

І спотикало його таке кожного разу, коли він давав собі слово іти чемно додому, — а наприкінці виявлялося, або він по дорозі повалив десь тин, або випряг коня візникові (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 198).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спотикати — Здибати, потрапити, [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. спотикати — спотика́ти 1 дієслово недоконаного виду спотикатися рідко спотика́ти 2 дієслово недоконаного виду спостигати рідко Орфографічний словник української мови
  3. спотикати — ЗУСТРІЧАТИ, натрапляти на; (йдучи) Р. спотикатися; (кого) (- лихо) тлк. 3. ос. спостигати, спобігати, випадати на долю чию; док. СПІТКАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. спотикати — -аю, -аєш, недок., рідко. 1》 Те саме, що спотикатися. 2》 Те саме, що спостигати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спотикати — СПОТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. 1. Те саме, що спотика́тися. Іде козак, коня веде, А кінь йому спотикає (П. Чубинський); Не хочеться мені, мати, По ріллі спотикати, За плугом спини ламати (з думи). 2. Те саме, що спостига́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. спотикати — I. Спотика́ти, -ка́ю, -єш гл. 1) Спотыкаться. Свої білі ніжки на сире коріння, на біле каміння спотикає. КС. 1882. XII. 500. Іде козак, коня веде, а кінь йому спотикає. Чуб. V. 43. --------------- II. Спотика́ти, -ка́ю, -єш сов. Словник української мови Грінченка