спотикати

Значення в інших словниках

1. спотикати — Здибати, потрапити, [IV] Словник з творів Івана Франка
2. спотикати — спотика́ти 1 дієслово недоконаного виду спотикатися рідко спотика́ти 2 дієслово недоконаного виду спостигати рідко Орфографічний словник української мови
3. спотикати — ЗУСТРІЧАТИ, натрапляти на; (йдучи) Р. спотикатися; (кого) (- лихо) тлк. 3. ос. спостигати, спобігати, випадати на долю чию; док. СПІТКАТИ. Словник синонімів Караванського
4. спотикати — СПОТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. 1. Те саме, що спотика́тися. Іде козак, коня веде, А кінь йому спотикає (П. Чубинський); Не хочеться мені, мати, По ріллі спотикати, За плугом спини ламати (з думи). 2. Те саме, що спостига́ти. Словник української мови у 20 томах
5. спотикати — СПОТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. 1. Те саме, що спотика́тися. Іде козак, коня веде, А кінь йому спотикає (Чуб., V, 1874, 43); Не хочеться мені, мати, По ріллі спотикати, За плугом спини ламати (Укр.. думи.., 1955, 24). 2. Те саме, що спостига́ти. Словник української мови в 11 томах
6. спотикати — I. Спотика́ти, -ка́ю, -єш гл. 1) Спотыкаться. Свої білі ніжки на сире коріння, на біле каміння спотикає. КС. 1882. XII. 500. Іде козак, коня веде, а кінь йому спотикає. Чуб. V. 43. --------------- II. Спотика́ти, -ка́ю, -єш сов. Словник української мови Грінченка