1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спостигати

спостига́ти

-аю, -аєш, недок., спостигнути і спостигти, -гну, -гнеш; мин. ч. спостиг, -ла, -ло; док., перех.

Те саме, що настигати 1), 5).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спостигати — спостига́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спостигати — (втікача) наздоганяти, наспівати; (- горе) спотикати|ся|, спобігати; (зненацька) захоплювати, док. СПОСТИГТИ застукати, заскочити. Словник синонімів Караванського
  3. спостигати — СПОСТИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОСТИ́ГНУТИ, СПОСТИ́ГТИ, гну, гнеш; мин. ч. спости́г, ла, ло; док., кого, що. Те саме, що настига́ти 1, 5. Коли був [Микола] на середині путі, спостигли його вовки (П. Словник української мови у 20 томах