Великий тлумачний словник сучасної мови

спотич

спо́тич

присл., діал.

Спотикача.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спотич — Спотич нар. = спотикача. Пішов він п'яний спотич додому. Камен. у.  Словник української мови Грінченка