спотич
спо́тич
присл., діал.
Спотикача.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спотич — Спотич нар. = спотикача. Пішов він п'яний спотич додому. Камен. у. Словник української мови Грінченка