спотич

Спотич

нар. = спотикача. Пішов він п'яний спотич додому. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спотич — присл., діал. Спотикача. Великий тлумачний словник сучасної мови