Великий тлумачний словник сучасної мови

спочути

спочу́ти

див. спочувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спочути — спочу́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спочути — СПОЧУ́ТИ див. спочува́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. спочути — ВІДЧУВА́ТИ (сприймати органами чуття), ПОЧУВА́ТИ, ЧУ́ТИ, УЧУВА́ТИ (ВЧУВА́ТИ), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЗАЧУВА́ТИ рідше, СПОЧУВА́ТИ розм. рідше, ДІЗНАВА́ТИ (ДОЗНАВА́ТИ) розм. рідше, ОЧУВА́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. спочути — СПОЧУ́ТИ див. спочува́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. спочути — Спочува́ти, -ва́ю, -єш сов. в. спочути, -чую, -єш, гл. 1) Чувствовать, почувствовать. Мені їх любі слова чуються, я їх кохання спочуваю. МВ. ІІ. 146. 2) Сочувствовать, посочувствовать. Я б і з малою дитиною розмовляла. Нехай мені спочує аби хто. МВ. ІІ.  Словник української мови Грінченка