спросити

спроси́ти

див. спрошувати.

Значення в інших словниках

1. спросити — спроси́ти дієслово доконаного виду запросити прийти, з'явитися куди-небудь усіх або багатьох; скликати розм.  Орфографічний словник української мови
2. спросити — СПРОСИ́ТИ див. спро́шувати.  Словник української мови у 20 томах
3. спросити — СПРОСИ́ТИ див. спро́шувати.  Словник української мови в 11 томах
4. спросити — Спроси́ти см. спрошувати.  Словник української мови Грінченка