Великий тлумачний словник сучасної мови

спростити

спрости́ти

див. спрощувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спростити — спрости́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спростити — СПРОСТИ́ТИ див. спро́щувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. спростити — ПОЛЕ́ГШУВАТИ (робити легшим для здійснення, виконання тощо), СПРО́ЩУВАТИ. — Док.: поле́гшити, спрости́ти. Він натхненно й переконливо змальовував слухачам машини, котрі полегшують труд (Ю. Яновський); — Я не схильна все спрощувати так, як ви мені підказуєте (Є. Гуцало).  Словник синонімів української мови
  4. спростити — Спрости́ти, спрощу́, спро́стиш, -стять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. спростити — СПРОСТИ́ТИ див. спро́щувати.  Словник української мови в 11 томах