спрягатися

спряга́тися

-аюся, -аєшся, недок., спрягтися, спряжуся, спряжешся; мин. ч. спрягся, спряглася, спряглося; док.

1》 Запрягати свого коня чи вола і т. ін. в один запряг з чужими.

2》 перен., розм. Об'єднуватися з кимсь для спільних дій.

3》 спец. З'єднуватися, сполучатися способом спряження (у 2 знач.).

4》 тільки недок. Пас. до спрягати.

Значення в інших словниках

1. спрягатися — спряга́тися дієслово недоконаного виду запрягати свого коня чи вола і т. ін. в один запряг з чужими; об'єднуватися з кимсь для спільних дій; з'єднуватися, сполучатися способом спряження  Орфографічний словник української мови
2. спрягатися — СПРЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПРЯГТИ́СЯ, спряжу́ся, спряже́шся; мин. ч. спрі́гся, спрягла́ся, ло́ся; док. 1. Запрягати свого коня чи вола і т. ін. в один запряг з чужими.  Словник української мови у 20 томах
3. спрягатися — ОБ'Є́ДНУВАТИСЯ навколо, біля, круг кого-чого, з ким, чим і без додатка (вступати у дружні зв'язки, взаємодію на ґрунті спільних інтересів, поглядів, мети і т. ін.  Словник синонімів української мови
4. спрягатися — СПРЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПРЯГТИ́СЯ, спряжу́ся, спряже́шся; мин. ч. спрі́гся, спрягла́ся, ло́ся; док. 1. Запрягати свого коня чи вола і т. ін. в один запряг з чужими.  Словник української мови в 11 томах