спутувати

спу́тувати

-ую, -уєш, недок., спутати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Стягувати путом (у 1 знач.) передні ноги коня або іншої тварини.

2》 Зв'язувати комусь руки, ноги; скручувати.

|| перен. Обмежувати кого-небудь у чомусь, позбавляти свободи дій.

3》 розм. Заважати рухатися, перешкоджати рухові.

4》 перен., розм. Викликати почуття кохання до себе; зваблювати, спокушати.

5》 перен., розм. Хитрощами, лестощами і т. ін. заплутувати кого-небудь, примушувати помилятися; вводити в оману.

6》 розм., рідко. Вносити безладдя, плутанину в що-небудь.

Значення в інших словниках

1. спутувати — спу́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спутувати — СПУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., СПУ́ТАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. Стягувати путом (у 1 знач.) передні ноги коня або іншої тварини. Хмельницький спутав свойого [свого] коня і пустив його пастися на полянці (І.  Словник української мови у 20 томах
3. спутувати — ЗВ'Я́ЗУВАТИ (перев'язуючи чим-небудь, позбавляти свободи рухів), В'ЯЗАТИ, МОТУЗУВА́ТИ рідко; СПУ́ТУВАТИ, СПЛУ́ТУВАТИ (руки, ноги); СКРУ́ЧУВАТИ, ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ) (туго). — Док.  Словник синонімів української мови
4. спутувати — СПУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., СПУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Стягувати путом (у 1 знач.) передні ноги коня або іншої тварини. Хмельницький спутав свойого [свого] коня і пустив його пастися на полянці (Фр.  Словник української мови в 11 томах