спучений

спу́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до спучити.

|| у знач. прикм., спец.Спучені матеріали. Спучена кераміка.

Значення в інших словниках

1. спучений — спу́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спучений — СПУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спу́чити; // у знач. прикм., спец. З вулканічної породи Закарпаття – спученого перліту – вже зараз одержують легкий заповнювач для бетонів (з наук.-попул. літ.); Спучені матеріали; Спучена кераміка; Спучений графіт.  Словник української мови у 20 томах
3. спучений — СПУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спу́чити; // у знач. прикм., спец. З вулканічної породи Закарпаття — спученого перліту — вже зараз одержують легкий заповнювач для бетонів (Наука.., 10, 1961, 8); Спучені матеріали; Спучена кераміка.  Словник української мови в 11 томах