спущений

спу́щений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спустити.

|| спущено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. З якого вийшло повітря (про надувний предмет).

Значення в інших словниках

1. спущений — спу́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спущений — СПУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до спусти́ти. Скарб лежав без руху сотні літ, спущений у глибину боліт (С. Крижанівський); Вона .. має покривало низько спущене на очі так, що обличчя її сливе не видко (Леся Українка); Штори були спущені (О.  Словник української мови у 20 томах
3. спущений — спуска́тися (пуска́тися, йти і т. ін.) / спусти́тися (пусти́тися, піти́ і т. ін.) на дно. 1. Зазнавати поразки, невдачі в чому-небудь, втративши будь-яку надію на поліпшення. А ви й не пишете мені, .. чи має мене рятувати (Спілка), чи ні.  Фразеологічний словник української мови
4. спущений — СПУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спусти́ти. Скарб лежав без руху сотні літ, спущений у глибину боліт (Криж., Під зорями.., 1950, 41); Вона.. має покривало низько спущене на очі так, що обличчя її сливе не видко (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах