співатися

співа́тися

-ається, недок.

1》 Виконуватися, відтворюватися голосом (про пісню, мотив і т. ін.).

|| безос.

|| перен. Відтворюватися в пам'яті, уяві, сприймаючись внутрішнім слухом (про пісню, мотив і т. ін.).

2》 безос. Мати бажання, настрій, можливість співати; бути спроможним співати.

3》 Пас. до співати 2), 6).

Значення в інших словниках

1. співатися — співа́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. співатися — СПІВА́ТИСЯ, а́ється, недок. 1. Виконуватися, відтворюватися голосом (про пісню, мотив і т. ін.). Цілу дорогу то сопілка його грала, то пісня ніби сама співалась (І. Нечуй-Левицький); Пісня була гучна, співалася легко (П. Панч); – Візьми цю ноту ..  Словник української мови у 20 томах
3. співатися — СПІВА́ТИСЯ, а́ється, недок. 1. Виконуватися, відтворюватися голосом (про пісню, мотив і т. ін.). Цілу дорогу то сопілка його грала, то пісня ніби сама співалась (Н.-Лев., II, 1956, 311); Пісня була гучна, співалася легко (Панч, Гомон.  Словник української мови в 11 томах
4. співатися — Співа́тися, -ва́юся, -єшся гл. Пѣться. Г. Барв. 222. Пісня сама співалася. Левиц. Пов. 25.  Словник української мови Грінченка