співомовець

співомо́вець

-вця, ч.

Виконавець пісень речитативом.

Значення в інших словниках

1. співомовець — співомо́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. співомовець — СПІВОМО́ВЕЦЬ, вця, ч. Виконавець пісень речитативом. Послужливий чашник, з устами як сахар. Кобзар-співомовець принадний .. Гостей ціла низка; прихильні, звичайні. Тямущий господар над ними (А.  Словник української мови у 20 томах
3. співомовець — СПІВОМО́ВЕЦЬ, вця, ч. Виконавець пісень речитативом. Послужливий чашник, з устами як сахар. Кобзар-співомовець принадний.. Гостей ціла низка; прихильні, звичайні. Тямущий господар над ними (Крим., Вибр.  Словник української мови в 11 томах