співомовець
СПІВОМО́ВЕЦЬ, вця, ч.
Виконавець пісень речитативом.
Послужливий чашник, з устами як сахар. Кобзар-співомовець принадний .. Гостей ціла низка; прихильні, звичайні. Тямущий господар над ними (А. Кримський);
Любого всім співомовця привів тим часом окличник, – Муза любила його, але злом і добром наділила: Світло очей погасила, та спів дарувала солодкий (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
Словник української мови (СУМ-20)