співомовець

СПІВОМО́ВЕЦЬ, вця, ч.

Виконавець пісень речитативом.

Послужливий чашник, з устами як сахар. Кобзар-співомовець принадний .. Гостей ціла низка; прихильні, звичайні. Тямущий господар над ними (А. Кримський);

Любого всім співомовця привів тим часом окличник, – Муза любила його, але злом і добром наділила: Світло очей погасила, та спів дарувала солодкий (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співомовець — співомо́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. співомовець — -вця, ч. Виконавець пісень речитативом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співомовець — СПІВОМО́ВЕЦЬ, вця, ч. Виконавець пісень речитативом. Послужливий чашник, з устами як сахар. Кобзар-співомовець принадний.. Гостей ціла низка; прихильні, звичайні. Тямущий господар над ними (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах