співомовець
СПІВОМО́ВЕЦЬ, вця, ч. Виконавець пісень речитативом.
Послужливий чашник, з устами як сахар. Кобзар-співомовець принадний.. Гостей ціла низка; прихильні, звичайні. Тямущий господар над ними (Крим., Вибр., 1965, 268);
Любого всім співомовця привів тим часом окличник,— Муза любила його, але злом і добром наділила: Світло очей погасила, та спів дарувала солодкий (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 138).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співомовець — співомо́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- співомовець — -вця, ч. Виконавець пісень речитативом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співомовець — СПІВОМО́ВЕЦЬ, вця, ч. Виконавець пісень речитативом. Послужливий чашник, з устами як сахар. Кобзар-співомовець принадний .. Гостей ціла низка; прихильні, звичайні. Тямущий господар над ними (А. Словник української мови у 20 томах