Значення в інших словниках
-
співонути —
співону́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
співонути —
СПІВОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Дуже голосно заспівати. Здіймається веселий гамір: “Оце взяв! Оце співонув!”. Швидко коло бурлаки збивається коло, починають йому підспівувать (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
-
співонути —
СПІВОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Дуже голосно заспівати. Здіймається веселий гамір: «Оце взяв! Оце співонув!». Швидко коло бурлаки збивається коло, починають йому підспівувать (Вас., III, 1960, 439).
Словник української мови в 11 томах
-
співонути —
Співонути, -ну, -неш гл. Сразу громко запѣть. Раптом як співоне! дзвінко-тоненько. МВ. (О. 1862. III. 64).
Словник української мови Грінченка