співполімер

співполіме́р

-у, ч.

Полімер, що одержується від взаємодії двох чи більше вихідних речовин – мономерів.

Значення в інших словниках

1. співполімер — співполіме́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. співполімер — Сополимер — copolymer — *Kopolymerisat, Kopolymer – продукт полімеризації суміші двох чи більше мономерів, макромолекули якого складаються з двох або більше типів мономерних ланок.  Гірничий енциклопедичний словник
3. співполімер — СПІВПОЛІМЕ́Р, у, ч., хім. Полімер, макромолекули якого складаються з двох або більше різнорідних ланок.  Словник української мови у 20 томах