спілкуватися

спілкува́тися

-уюся, -уєшся, недок.

1》 Підтримувати взаємні стосунки, діловий, дружній зв'язок із ким-небудь.

|| Розуміти одне одного; порозуміватися.

2》 Об'єднуватися для спільних дій.

Значення в інших словниках

1. спілкуватися — спілкува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спілкуватися — Мати діло, контактуватися, мати <�підтримувати> контакт <�зв'язок>; (звуками) порозуміватися, комунікуватися; (для дій) об'єднуватися.  Словник синонімів Караванського
3. спілкуватися — [сп'ілкуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а  Орфоепічний словник української мови
4. спілкуватися — СПІЛКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Підтримувати взаємні стосунки, зустрічатися, мати спілкування з кимось. Вчитель повинен бути завжди і всюди вчителем. Його обов'язок – піднімати, облагороджувати всіх тих, хто з ним спілкується (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. спілкуватися — СПІЛКУВА́ТИСЯ (підтримувати взаємні стосунки, зв'язки), КОНТАКТУВА́ТИ, КОНТАКТУВА́ТИСЯ, ЗНОСИ́ТИСЯ (вступати в стосунки, установлювати зв'язки з кимсь). Вчитель повинен бути завжди і всюди вчителем.  Словник синонімів української мови
6. спілкуватися — СПІЛКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Підтримувати взаємні стосунки, діловий, дружній зв’язок із ким-небудь. Вчитель повинен бути завжди і всюди вчителем. Його обов’язок — піднімати, облагороджувати всіх тих, хто з ним спілкується (Збан., Малин.  Словник української мови в 11 томах