Великий тлумачний словник сучасної мови

спінь

-я, ч., зах.

Гострий кінець веретена.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спінь — Спінь, -ня м. Острый конецъ веретена какъ обыкновеннаго, такъ и входящаго въ составъ сложныхъ снарядовъ, напр. гонч. круга. Шух. І. 148, 257, 262.  Словник української мови Грінченка