Великий тлумачний словник сучасної мови

сп'яну

сп'я́ну

сп'яна, присл., розм.

У стані сп'яніння; через сп'яніння.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сп'яну — сп'я́ну прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. сп'яну — СП'Я́НУ, СП'Я́НА, присл., розм. У стані сп'яніння; через сп'яніння. – Він перепивсь та сп'яну химери погнав (Г. Квітка-Основ'яненко); В нього був такий сильний голос, що, бувало, як гукне сп'яну, – по всьому селу собаки загавкають (Є.  Словник української мови у 20 томах
  3. сп'яну — СП'Я́НУ розм., СП'Я́НА розм. (у стані сп'яніння), ПІДП'ЯНУРУ́Ч розм. — А сп'яну він там чого-небудь не ляпнув? — спитав Яремченко (Д. Бедзик); Худобину чи сп'яна підстрелять (пани), чи на розвагу собі хортами зацькують (А.  Словник синонімів української мови