Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
сп'яну —
сп'я́ну прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
сп'яну —
СП'Я́НУ, СП'Я́НА, присл., розм. У стані сп'яніння; через сп'яніння. – Він перепивсь та сп'яну химери погнав (Г. Квітка-Основ'яненко); В нього був такий сильний голос, що, бувало, як гукне сп'яну, – по всьому селу собаки загавкають (Є.
Словник української мови у 20 томах
сп'яну —
СП'Я́НУ розм., СП'Я́НА розм. (у стані сп'яніння), ПІДП'ЯНУРУ́Ч розм. — А сп'яну він там чого-небудь не ляпнув? — спитав Яремченко (Д. Бедзик); Худобину чи сп'яна підстрелять (пани), чи на розвагу собі хортами зацькують (А.
Словник синонімів української мови