стабілізуючий

стабілізу́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до стабілізувати.

Значення в інших словниках

1. стабілізуючий — стабілізу́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. стабілізуючий — СТАБІЛІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Який забезпечує стійкий, незмінний стан. Вапно як стабілізуюча добавка може застосовуватись у вигляді гашеного вапна (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. стабілізуючий — СТАБІЛІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стабілізува́ти; // У знач. прикм. Вапно як стабілізуюча добавка може застосовуватись у вигляді гашеного вапна (Архіт. і буд., 2, 1955, 24).  Словник української мови в 11 томах