1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стабілізуючий

стабілізу́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до стабілізувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стабілізуючий — стабілізу́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. стабілізуючий — СТАБІЛІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Який забезпечує стійкий, незмінний стан. Вапно як стабілізуюча добавка може застосовуватись у вигляді гашеного вапна (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. стабілізуючий — СТАБІЛІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стабілізува́ти; // У знач. прикм. Вапно як стабілізуюча добавка може застосовуватись у вигляді гашеного вапна (Архіт. і буд., 2, 1955, 24). Словник української мови в 11 томах