1. Словник української мови в 11 томах

стабілізуючий

СТАБІЛІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стабілізува́ти;

// У знач. прикм.

Вапно як стабілізуюча добавка може застосовуватись у вигляді гашеного вапна (Архіт. і буд., 2, 1955, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стабілізуючий — стабілізу́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. стабілізуючий — СТАБІЛІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Який забезпечує стійкий, незмінний стан. Вапно як стабілізуюча добавка може застосовуватись у вигляді гашеного вапна (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. стабілізуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до стабілізувати. Великий тлумачний словник сучасної мови