стаканчик

стака́нчик

-а, ч.

1》 Зменш. до стакан 1).

|| Невелика посудина циліндричної форми.

2》 розм. Те саме, що стакан 1).

3》 Чарка.

Значення в інших словниках

1. стаканчик — стака́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стаканчик — СТАКА́НЧИК, а, ч. 1. Зменш. до стака́н 1. Марина од хвилювання аж на місці не встоїть. Допомагає Тоні: налила в стаканчик з баклаги води (А. Головко); // Невелика посудина циліндричної форми. Паперовий стаканчик для морозива. 2. розм.  Словник української мови у 20 томах
3. стаканчик — СТАКА́НЧИК, а, ч. 1. Зменш. до стака́н 1. Марина од хвилювання аж на місці не встоїть. Допомагає Тоні: налила в стаканчик з баклаги води. Петро прийняв порошок (Головко, І, 1957, 466); // Невелика посудина циліндричної форми.  Словник української мови в 11 томах