Великий тлумачний словник сучасної мови

станути

ста́нути

I -ну, -неш; мин. ч. став, -ла, -ло і станув, -нула, -нуло.

Док. до танути.

II -ну, -неш, док., розм.

Те саме, що стати 1-15).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. станути — ста́нути 1 дієслово доконаного виду розтанути ста́нути 2 дієслово доконаного виду стати розм.  Орфографічний словник української мови
  2. станути — Ста́нути (до чого?). З’явитися, взяти участь. ● Станути до вибору — з’явитися на вибори, взяти участь у виборах. До вибору стануло 109 виборців на 150 управнених до вибору (Б., 1895, 6, 3) // пол. stanąć (do pracy, do egzaminu) — з’явитися до праці, витримати, скласти іспит.  Українська літературна мова на Буковині
  3. станути — СТА́НУТИ¹, ну, неш; мин. ч. став і ста́нув, ла, ло. Док. до та́нути. Сніг давно станув під ясними променями південного сонця (Ю. Смолич); Сніг на ній [смереці] за день станув, і на хвої висіли міріади крапель (В.  Словник української мови у 20 томах
  4. станути — ста́нути стати (ст): Одного разу, коли я проходив біля її хати, побачив, як Юсько втікав через вікно, при чому робив враження музиканта-дириґента: летів і вимахував руками, щоб зловити рівновагу і станути просто на хідник (Селепко); Ще не було ні суду...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. станути — та́нути / ста́нути як (мов, ні́би і т. ін.) сві́чка (віск (на со́нці)). Швидко втрачати сили, здоров’я через хворобу, горе; марніти, худнути. Мама весь час заплакана, їй жалко тата, що тане як свічка (А.  Фразеологічний словник української мови
  6. станути — СТАВА́ТИ ким, чим або яким (зв'язка в іменному складеному присудку), РОБИ́ТИСЯ, ПОСТРИГА́ТИСЯ. — Док.: ста́ти, ста́нути розм. зроби́тися, ви́йти, постава́ти, постри́гтися. — Здається, і ви тепер стаєте альпіністом? — сказав Воронцов Хаєцькому (О.  Словник синонімів української мови
  7. станути — СТА́НУТИ¹, ну, неш; мин. ч. став і ста́нув, ла, ло. Док. до та́нути. Сніг давно станув під ясними променями південного сонця (Смолич, V, 1959, 646); Сніг на ній [смереці] за день станув, і на хвої висіли міріади крапель (Гжицький, Опришки, 1962, 190)...  Словник української мови в 11 томах
  8. станути — Станути, -ну, -неш гл. 1) = стати. 2) Истаять. Станула як віск. МВ. ІІ. 40.  Словник української мови Грінченка