Великий тлумачний словник сучасної мови

старичок

старичо́к

-чка, ч.

Пестл. до старик 1), 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. старичок — старичо́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. старичок — див. старий  Словник синонімів Вусика
  3. старичок — Дідик, дідочок, дідонько, дідунь, дідуньо, дідусь, дідусьо, дідусенько, дідусечко, дідусик, старенький  Словник чужослів Павло Штепа
  4. старичок — СТАРИЧО́К, чка́, ч. Пестл. до стари́к 1, 2. Суддя був собі простенький старичок, усім доступний, добрий (Панас Мирний); На естраді з'являється жюрі конкурсу – п'ять шановних старичків в чорних фраках, з нотами в руках (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. старичок — Чка, н. Дружнє звертання до чоловіка. Мене запитують: «Чуєш, старичок, це що таке тут будується?» (Україна Молода).  Словник сучасного українського сленгу
  6. старичок — СТАРИЧО́К, чка́, ч. Пестл. до стари́к 1, 2. Суддя був собі простенький старичок, усім доступний, добрий (Мирний, І, 1954, 160); На естраді з’являється жюрі конкурсу — п’ять шановних старичків в чорних фраках, з нотами в руках (Коч.  Словник української мови в 11 томах
  7. старичок — Старичо́к, -чка м. ум. отъ старик.  Словник української мови Грінченка